Випуск 2021 року. Офіцери-гвардійці за крок до майбутніх перспектив
Червень 2021 року для кожного з наших героїв був наповнений неспокоєм і радістю водночас. Але радість, у їх випадку, все ж таки перемогла. Троє отримали звання лейтенанта, а одному присвоєно найвищий оперативно-тактичний рівень військової освіти. При цьому, кожен із офіцерів Національної гвардії України, як новоспечених так і з досвідом служби, за час здобуття освіти у Академії Нацгвардії відзначився першістю у спорті, службі та навчанні. Поспілкувавшись із випускниками, ми ще раз переконалися, що все в наших руках, а йти шляхом військової служби легше, коли перед тобою відкриваються не захмарні, а цілком реальні перспективи успішного гвардійського життя.
1
Робота з особовим складом, навчання на оперативному факультеті та військова династія: розповідаємо про майора Сергія Осташевського
Про випускника оперативного факультету ми пишемо вперше, героєм вирішили обрати майора Сергія Осташевського.Завжди зібраний, здатний до вдалої комунікації, відмінник навчання із командирськими навичками та бойовим досвідом – це максимально коротка характеристика особистості гвардійця.
Сергій Осташевський не вперше здобуває освіту в Академії Нацгвардії. Звання лейтенанта він отримав у 2013 році. А за першою посадою - заступник командира роти по роботі з особовим складом, проходив службу у військовій частині 3002 міста Львів.
Сергій Осташевський не вперше здобуває освіту в Академії Нацгвардії. Звання лейтенанта він отримав у 2013 році. А за першою посадою - заступник командира роти по роботі з особовим складом, проходив службу у військовій частині 3002 міста Львів.
Далі гвардієць проходив службу в Західному територіальному управлінні на посаді офіцера відділення по роботі з особовим складом, потім був заступником командира третього стрілецького батальйону військової частини 3002 у місті Рівне. Після реорганізації батальйону, у військову частину 3055, був призначений на посаду заступника командира частини по роботі з особовим складом. Згадав Сергій і службу в зоні АТО/ООС. Всього на його рахунку 5 ротацій з 2015 по 2019 роки. Офіцер запевнив, що служба в зоні бойових дій вимагає більшого контролю за особовим складом та самовіддачі.
«В зоні АТО/ООС я проходив службу на посадах заступника командира батальйонної тактичної групи по роботі з особовим складом, а також заступника командира угрупування Нацгвардії по роботі з особовим складом у секторі Луганськ. Взагалі, робота з особовим складом у зоні бойових дій доволі нелегка. Коли люди знаходяться у закритому середовищі, на блокпостах, чи взводних опорних пунктах, спілкуються, у переважній більшості лише з побратимами по службі, протягом 3-4 місяців, у них можуть виникати певні суперечки та конфліктні ситуації. Командиру потрібно постійно на них реагувати та контролювати особовий склад, враховуючи, що службу військові несуть зі зброєю. Участь у бойових діях додає досвіду військовослужбовцям, який важко переоцінити, а з кожною ротацією військовий стає більш загартованим».
| Щодо рішення вступити на оперативний факультет Академії, за спеціальністю морально-психологічне забезпечення дій військових частин і з’єднань Національної гвардії України, Сергій Осташевський зазначив, що вирішив далі вдосконалюватися, підвищувати свій фаховий та практичний рівень. «Навчання на оперативному факультеті потрібно для того, щоб у подальшому займати вищі посади та просуватись по військовій службі. Більше того, коли із Академії випускається молодий лейтенант, він займає посади ротної та батальйонної ланки. Це нижчий рівень військового управління, виконання нормативно-правових документів, розпоряджень, а оперативно-тактичний – це вищий рівень військового управління. Це вже не безпосередня робота з особовим складом у її чистому вигляді, а більше управлінська діяльність. Наприклад, робота з планування, управління, ведення документації та організації діяльності військової частини. Навчання у магістратурі надало мені змогу систематизувати набутий до цього досвід, знання, вміння та навички для подальшого проходження служби на рівні управління полку та бригади». |
За розподілом Сергій Осташевський буде проходити службу на посаді начальника відділення по роботі з особовим складом військової частини 4114 міста Львів. Запевняє, що навчання в Академії надало необхідних знань, які допоможуть у напрямку подальшої професіоналізації.
«Офіцери, які закінчують навчання на оперативному факультеті Академії, мають змогу надалі займати керівні посади та організовувати роботу відділів, відділень і служб за напрямками службово-бойової діяльності та всебічного забезпечення Національної гвардії України. Одним із таких напрямків і є морально-психологічне забезпечення. Вважаю, що це є один із найважливіших напрямків роботи офіцерів усіх рівнів, оскільки у нас велика кількість особового складу, і ми живемо в такому світі, де в людей виникає дуже багато проблем емоційного, мотиваційного та економічного характеру. Офіцери по роботі з особовим складом також повинні захищати особовий склад від негативного інформаційно-психологічного впливу. Всі ці знання Академія надала у достатній кількості, щоб я міг, у подальшому, застосовувати їх на практиці».
 |  |  |
Допомагає Сергію Осташевському досягати нових вершин та завжди залишатися вірним своїм життєвим правилам міцна родина, можна навіть сказати військова родина, у якій майор представляє третє покоління офіцерів. Два дідусі Сергія, батько, дядько, брат та навіть дружина Вікторія – військовослужбовці.
Вони дуже чекають на гвардійця, який окрім набутого досвіду приїде до Львова ще й з дипломом із відзнакою та золотою медаллю. У цей момент його найрідніші люди будуть пишатися сином, братом, чоловіком, а маленькі донечки Дарина та Аліна, можливо, й собі захочуть стати військовослужбовцями вже у четвертому поколінні. А чом би й ні, адже у них такий гарний приклад для наслідування.
2
Від курсантки до інженера відділення кіберзв’язку – перспективний шлях Анни Онищук
«Коли вперше потрапила до Академії Нацгвардії відразу вирішила, що стану зв’язківцем. Мені здається, перспектив для жінки-військовослужбовця у кар’єрі зв’язківця значно більше.Звичайно, було страшно, але найбільше, хочу подякувати мамі, яка підтримала мої починання, а її слова, що завжди буде згодна з моїм вибором, стали найкращою опорою».
Анна Онищук зазначила, що має певні переживання, адже, незважаючи на навчання та службове навантаження (була сержантом та командиром відділення), за 4 роки вона призвичаїлася до режиму Академії. А вже через місяць на неї чекає служба у військовій частині Нацгвардії 2250 міста Львів на посаді інженера відділення кіберзв’язку.
«До моєї служби у військах залишається трішки більше місяця, тому я вже намагаюся правильно налаштувати себе, уявляю як буду вперше представлятися перед керівництвом та особовим складом. Переконана, що можна знайти підхід до кожного, але жінці-військовослужбовцю – це трохи важче зробити ніж чоловіку. Завдячуючи навчанню у Академії, з 16-ти років зрозуміла, що ти сам відповідаєш за свої вчинки та завойовуєш авторитет».
| «Одна назва моєї посади вже зацікавлює. Але, оскільки, кіберзв’язок – це досить нова сфера, виходить так, що я буду розвиватися разом із посадою (усміхається). Кожен випускник починає нову історію, тут ми були курсанти, а у частинах - молодший офіцерський склад. Потрібно здобувати авторитет, а навички, які надавали в Академії, застосовувати під час служби». Кожен період нашого життя, наповнений певними життєвими уроками. Для офіцера Анни Онищук, навчання у Академії дало можливість стати самостійною і усвідомлювати, що вона несе відповідальність за особовий склад. А найголовніше – розуміння того, що у будь-яких ситуаціях потрібно залишатися людиною. Також важливим для лейтенанта є відчуття внутрішньої сили. |
«Сьогодні, завдяки цим чотирьом рокам, я чітко розумію, що моя сила в самореалізації. Наприклад, я ставлю перед собою ціль та йду до неї як би не було важко, пам’ятаючи, що будуть злети і падіння. Ніколи не обертайтеся назад. Життя дарує нам багато емоцій, знайомств і людей, все залежить від нас, як ми направимо свою енергію, так воно і буде».
 |  |  |
На завершення, Анна Онищук для кожного знайшла теплі слова побажань.
«Хочу подякувати викладачам та офіцерам, які збагатили нас знаннями. Випускникам наголосити, що все в наших руках, потрібно йти до поставлених цілей, залишатися людьми і спілкуватися один із одним.
«Хочу подякувати викладачам та офіцерам, які збагатили нас знаннями. Випускникам наголосити, що все в наших руках, потрібно йти до поставлених цілей, залишатися людьми і спілкуватися один із одним.
А курсантам, які будуть вчитися у Академії, просто не здаватися і розуміти, що воно того варте. Провчитися тут протягом чотирьох років, стати офіцером і йти кар’єрною сходинкою. Беріть все, що дає Академія та насолоджуйтеся тим, що ви курсанти».
3
Бойовий досвід, берет із відзнакою та служба в «бригаді майбутнього» – унікальні фрагменти життя випускника-спецпризначенця
На відміну від більшості випускників, Дмитро вже має досвід як строкової служби, так і служби за контрактом. Звання сержанта він отримав саме у загоні спеціального призначення НГУ, де проходив службу з 2015 по 2017 рік, за посадою кулеметника, а потім інструктора. За цей період брав участь у спецопераціях, які проходили в зоні АТО/ООС. Під час нашої розмови стало помітно, що гвардійцю нелегко згадувати свій бойовий досвід, тому ми перевели розмову в більш приємне русло – навчання у Академії Нацгвардії.
З лейтенантом Дмитром (у зв’язку зі специфікою майбутньої служби прізвище героя не вказуємо) ми вперше спілкувалися ще восени 2019 року. Тоді він став курсантом, який вперше в історії Академії отримав берет із відзнакою. Це доволі почесна відзнака, яка показує силу та витривалість гвардійця. Після отримання берету, Дмитро як і раніше приділяє багато уваги спорту. Як виявилося, щоденна пробіжка, заняття боксом та кросфітом не стали даремними. За розподілом, Дмитро, у числі чотирьох випускників Академії, потрапив до бригади швидкого реагування імені сержанта Сергія Михальчука, де фізична витривалість – одна з невід’ємних складових служби.
«Вступити на командно-штабний факультет Академії, до підрозділу спецпризначення була моя мрія, яку вдалося втілити в життя. Із власних відчуттів можу сказати, що навчання пролетіло дуже швидко, а отримані знання, обов’язково буду застосовувати під час служби».
| Про службу в бригаді швидкого реагування імені сержанта Сергія Михальчука лейтенант говорить із неприхованим вогником в очах. Це й не дивно, адже це перша військова частина Національної гвардії України, яка повністю працює за стандартами НАТО, а військовослужбовці постійно поповнюють свій бойовий досвід. До гвардійців, які бажають проходити службу в бойовій бригаді, висовується низка вимог, зокрема відмінна фізична підготовка. «Я буду проходити службу за посадою командира взводу. У підпорядкуванні будуть військовослужбовці контрактної служби. Переконаний, що у роботі з особовим складом мені стануть у нагоді лідерські якості. Потрібно мотивувати військових, підтримувати їх, якою б не була ситуація, треба завжди вислухати людину, а потім зробити висновки. Саме під час навчання в Академії я отримав головний урок - нікуди не поспішай, завжди все добре обдумай, а потім приймай рішення». |
 |  |  |
«Можливо, спочатку я не розумів таких слів як суверенітет, територіальна цілісність, але з часом все стає на свої місця, і я повністю усвідомлюю, що захищати рідну землю - це мій шлях. А моя сила у моральній стійкості, яка допомагає уникати життєвого дисбалансу та ніколи не зупинятися на досягнутому».
Наприкінці нашої розмови Дмитро зізнався, що інколи згадує слова військової присяги, як він хвилювався, читав текст тремтливим голосом, а батьки дивилися на нього із наповненими слізьми очима. А сьогодні, він відчуває як змінився за ці 8 років, як змінилася Україна та українці.
4
Спортивні досягнення, сила колективу та позитивний погляд на життя – важливі поєднання у особистості Владислави Башкатової
Владислава бронзовий призер Академії Нацгвардії з легкої атлетики. Перемогу здобула на другому році навчання у 2017-му. Тоді дівчина показала кращий результат на дистанції 1 кілометр – 3 хвилини 17 секунд. Має також перший дорослий розряд із легкої атлетики, який отримала у 2016 році.
Випускниця гуманітарного факультету лейтенант Владислава Башкатова навчалася у Академії Нацгвардії протягом п’яти років. За цей час вона встигла не тільки опанувати навички військової служби, досконало вивчити англійську та французьку мови, знайти справжніх друзів, але й здобути перемогу в легкій атлетиці.
«Не чекала сама від себе такого результату, бо раніше не займалася легкою атлетикою і для мене це була дуже вагома перемога. Коли я забігала на фініші й звучало моє прізвище, сама в це не повірила. Хоча, спорт – це, без перебільшення, невід’ємна частина мого життя. Наприклад, я почала займатися бальними танцями ще з дитячого садочку. Більше 10-ти років танцювала за латиноамериканською програмою, а в 2009 році отримала майстра спорту України з бальних танців».
| За час тривалого заняття спортом лейтенант зрозуміла одну важливу істину. «У спорті не можна бути ідеальним, постійно хтось презентує кращі результати. Ти, в свою чергу, намагаєшся показати гідний рівень, а це сприяє постійному вдосконаленню та бажанню бути кращим. Відтак, я не покидатиму заняття спортом, хочу стати кандидатом у майстри спорту, а, можливо, і майстром спорту з легкої атлетики. Збираюся й надалі підтримувати себе у гарній фізичній формі, а якщо у військовій частині буде спортивна команда та проводитимуться змагання, обов’язково братиму в них участь. Спорт для мене – це життя». Щодо подальшої служби, її лейтенант буде проходити у військовій частині 3017 міста Харків за посадою заступника командира роти по роботі з особовим складом роти на бронеавтомобілях. До речі, за словами Владислави, раніше службу в цій роті проходили виключно чоловіки. |
«До моєї служби у військах залишається трішки більше місяця, тому я вже намагаюся правильно налаштувати себе, уявляю як буду вперше представлятися перед керівництвом та особовим складом. Переконана, що можна знайти підхід до кожного, але жінці-військовослужбовцю – це трохи важче зробити ніж чоловіку. Завдячуючи навчанню у Академії, з 16-ти років зрозуміла, що ти сам відповідаєш за свої вчинки та завойовуєш авторитет».
 |  |  |
Під час всієї нашої розмови на обличчі Владислави Башкатової не зникала легка усмішка. Сприяв цьому як компанійський характер дівчини, так і здатність позитивно налаштовувати себе навіть тоді, коли попереду виникає певна незвіданість.
Владислава одна з дев’яти випускників-магістрів лінгвістичного забезпечення та стратегічних комунікацій. За п’ять років навчання, на переконання лейтенанта, колишні курсанти стали, наче одна сім’я. Не дивно, що на питання у чому полягає сила військовослужбовця, Владислава швидко відповідає – у колективі.
«Найголовніше – не здаватися і не опускати руки, якщо ти вже почав шлях, його треба пройти з гідністю. Тримати себе на позитиві та ставитися до труднощів простіше. Якщо до будь якої ситуації ставитися із позитивом, вона буде виглядати під зовсім іншим кутом. Не треба забувати і про самовдосконалення, а кожного дня відкривати для себе віконця життя. Не бійтеся, у одному з таких віконець може бути ваше майбутнє».
СХОЖІ МАТЕРІАЛИ
Як розвивається філологія в Академії Нацгвардії
Репортаж
Щорічно 25 травня в Україні відзначають День філолога. Лінгвісти і літературознавці, перекладачі, викладачі в галузі літератури і мови та й усі, хто пов’язав свою освіту і професійну діяльність з філологією - це надзвичайний колір нації. Наразі ми розповімо про розвиток сучасної філології у Національній академії.
| Далі |
Наші переваги або чому слід обирати НАНГУ
Проєкт
Спеціально для вас, абітурієнтів, наш проєкт «Наші переваги або чому слід обирати НА НГУ». Ми надамо вам актуальну інформацію про переваги вступу до Національної академії Національної гвардії. Станьте частиною дружньої гвардійської родини, не пошкодуєте!
| Далі |
Відділ міжнародних зв’язків, інформації та комунікацій НА НГУ
